Попредження насильства в сім’ї
Попредження насильства в сім’ї
Відповідно до закону “Про попередження насильства в сім’ї” насильством в сім’ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного характеру одного члена сім'ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують права і свободи члена родини як людини та громадянина, завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров'ю.
Також закон визначає чотири форми насильства:
- фізичне,
- психологічне,
- сексуальне
- економічне.
У житті насильство часто проявляється як комбінація насильницьких дій, які складно виокремити. .
|
Фізичне насильство - це
|
Психологічне насильство - це
|
|
Сексуальне насильство - це
|
Економічне насильство - це
|
Як відрізнити насильство в сім’ї від конфлікту
Часом доволі непросто відрізнити насильство (передусім психологічне) від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім’ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків. У такому випадку для визнання факту домашнього насильства слід звернутися до його ознак:
- умисність (з наміром досягнення бажаного результату);
- спричинення шкоди;
- порушення прав і свобод людини;
- значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов’язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством. Наприклад, якщо немає порушення прав і свобод людини, це не насильство, а правомірне застосування сили.
Що робити у випадку насильства в сім’ї
Складіть заздалегідь план дій: що робити, куди піти у разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтеся: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують право власності на житло, автомобіль тощо. У випадку, якщо з вами будуть діти, також підготуйте все необхідне.
Визначте не одне, а декілька місць, де ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте адреси, номери телефонів людей, яким ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.
Заздалегідь продумайте можливі вирішення важливих юридичних питань. Якщо ви зважилися піти та розірвати сімейні стосунки, то паралельно виникнуть питання про розподіл спільного майна, встановлення місця проживання дітей та виплати аліментів.
Юристи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чи громадських організацій можуть надати вам безоплатну консультацію, якою варто скористатися.
Також подумайте про те, як уберегти дітей від повторення ситуації насильства – домовтеся і підготуйте необхідні документи до керівника дитячої установи або навчального закладу про те, що дітьми опікуєтеся тільки ви, і ніхто інший не має права забирати їх. Обов’язково подайте письмову заяву на ім’я директора з проханням віддавати дитину винятково вам.
Якщо вам чи дітям кривдник завдав тілесних ушкоджень, обов’язково повідомте в поліцію та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.
Якщо не можете визначитися щодо подальшого життя або вам важко прийняти рішення, розірвати цикли насильства – скористайтеся безоплатними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та неурядових організацій.
Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства
Якщо член сім’ї вчиняє насильство, про допомогу можна звернутися:
- до поліції за номером 102 або до дільничного інспектора за місцем проживання;
- до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- до Служби у справах дітей;
- до представника Управління забезпечення прав людини Національної поліції;
- до медичних закладів системи охорони здоров’я;
- до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства
працівники поліції зобов’язані:
- винести офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї особі, яка вчинила насильство;
- поставити на профілактичний облік особу, яка вчинила насильство в сім’ї;
- винести захисний припис особі, яка повторно вчинила насильство в сім’ї після отримання офіційного попередження;
- відвідати сім’ю, де чиниться насильство, провести роз’яснювально-виховну роботу з насильником і проінформувати членів сім’ї про права, заходи й послуги, якими вони можуть скористатися;
- скласти протокол про вчинення насильства в сім’ї за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і направити його до суду.
Звернення до інших органів і служб
У Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Службі у справах дітей працівники зобов’язані:
- скерувати заяву про вчинення насильства до територіального органу внутрішніх справ для вжиття ним відповідних заходів, що входять у компетенцію поліції, а собі залишити копію заяви для вжиття заходів у межах своєї компетенції;
- відвідати сім’ю, в якій чиниться насильство, щоб з’ясувати причини насильства й вид допомоги, якої потребують постраждалі члени сім’ї;
- провести просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де чиниться насильство, і проінформувати про права, заходи й послуги, якими вони можуть скористатися;
- організувати надання постраждалим від насильства психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг;
- у разі необхідності скерувати постраждалих до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім’ї (кризового центру, притулку, центру медико-соціальної реабілітації).
Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї
Закон України ст. 15 «Про попередження насильства в сім'ї» передбачає, що члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
Увага! Якщо відкрито кримінальне провадження про нанесення вам тілесних ушкоджень і справу передано до суду, ви маєте право до початку розгляду справи подати цивільний позов про стягнення з підсудного моральної та матеріальної шкоди.
Якщо вам складно розібратися з усіма тонкощами кримінального процесу та вчасно вжити заходів для захисту своїх прав і притягнення кривдника до відповідальності, зокрема в разі потреби оскаржити дії чи бездіяльність працівників правоохоронних органів чи постанову про закриття кримінального провадження - звертайтеся за правовою допомогою до юриста.
