«Школа молодого вчителя – один з головних напрямків роботи методичної служби школи»
«Школа молодого вчителя – один з головних напрямків роботи методичної служби школи»
«Я – вчитель, Я – любов і відданість,
Віра і терпіння, Я радість і співрадість,
Страждання і співчуття, Я істина й серце,
Совість і шляхетство»
Ш.О.Амонашвілі
Сучасна освіта розглядається в усьому світі як важливий чинник становлення й розвитку особистості, як невід’ємна частина соціокультурного середовища, в якому живе людина. Для того щоб стати повноцінним членом цього суспільства, людині необхідно, з одного боку, засвоїти його цінності, а з іншого – активно створювати для себе потрібні умови для входження в суспільство відповідно до своїх індивідуальних особливостей, світоглядних цінностей та особистої спрямованості.
Як прогнозують вчені, ХХІ століття буде століттям розвинених інформаційних технологій, глобальної комп’ютеризації виробництва. Життя вимагає інтелектуально розвиненої особистості і разом з цим толерантної, відкритої до демократичного спілкування й розвитку в національному та міжнародному вимірі.
Сучасна освіта повинна готувати людину, здатну жити в цьому надзвичайно глобалізованому й динамічному світі, сприймати його мінливість як суттєву складову власного способу життя. Глобалізація, трансформаційні процеси й сучасна інформаційна сфера обумовлюють включення людини в дуже складну систему суспільних взаємовідносин, вимагають від неї здатності до нестандартних і швидких рішень. Тільки інноваційна за своєю сутністю освіта може виховати людину, яка керується в житті власними знаннями й переконаннями, усебічно розвинену, самостійну, самодостатню, успішну особистість.
Провідна роль у формуванні такої особистості належить освіті, завдання якої полягає в тому, щоб надати можливість усім без винятку проявити свої таланти та творчий потенціал. Основними принципами освіти ХХІ століття визнано такі:
- навчитися жити разом, розвиваючи знання про інших, про їхню історію, традиції та спосіб мислення; володіти культурою спілкування; сприяти здійсненню сумісних проектів;
- навчитися набувати знання. Необхідним є поєднання широких загальнокультурних знань із можливістю глибокого опанування певної кількості спільних дисциплін. Загальний культурний рівень – це своєрідна перепустка до неперервної освіти, основа, щоб навчатися впродовж всього життя;
- навчитися працювати. Удосконалюватись у своїй професії – набувати компетентності, яка дає можливість справлятися з різними ситуаціями;
- навчити жити. ХХІ століття вимагає більше самостійності та здатності до оцінювання, які поєднуються з посиленням особистої відповідальності в рамках реалізації колективних проектів.
Сучасна школа – це місце, де будуть реалізовуватися ці завдання сучасної школи; де буде виховуватись учень, який повноцінно живе ф цій школі, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, має на меті самовдосконалення, самовиховання, самоосвіту. При цьому в цій школі особливого значення набуває завдання підготовки креативної особистості, здатної до нестандартного мислення, яка вміє ефективно вирішувати власні проблеми.
І без сумніву, ключовою постаттю у сучасному освітньому процесі, духовним наставником учнів є вчитель. В.О.Сухомлинський писав: «Усе з чогось починається: школа – з порога, урок – з дзвінка, знання – з учителя». Від рівня його підготовки залежить якість освіти, рівень духовної культури суспільства. А в школі ХХІ століття працювати йому – молодому вчителю.
І ось молодий учитель прийшов до школи… Він – вчитель!
Учитель - на санскриті означає: той, хто несе світло духовності й мудрість.
Учитель… Скільки стоять гори, скільки тече вода у річках, скільки тягнеться зелений листочок до сонця, стільки шанується слава вчителя, адже незмінною є жага людини до знань, прагнення знайти відповідь на запитання, яке цікавить.
Учитель…Усім, чим пишається людство, усіма істинами і надіями, досягненнями і відкриттями, ми завдячуємо йому. І завжди, шукаючи поради чи розуміння, ми з надією і сподіванням звертаємось до вчителя.
Учитель… Немає покликання більш благородного, немає звання більш почесного. Саме він, даючи знання, виховує доброту і милосердя, честь і порядність, гідність і відповідальність. Він і педагог, і митець, адже він ніжно плекає маленьку людську особистість, яку привели за ручку до школи батьки і, дивлячись з надією і благанням в очі вчителю, сподіваються, що він прищепить їхній дитині паростки індивідуальності поглядів і творчості мислення і успішно поведе в широкий і цікавий світ знань. І настане час, коли їх маленький синок чи їхня донечка окріпнуть, зміцніють, і не страшні будуть для них ні життєві випробування, ні політичні негаразди, ні душевні пристрасті. І ось настає той день, коли дзвенить останній дзвінок, і чарівні юнаки та юнки прощаються з дитинством і рідною школою. Ними милуються і пишаються батьки. Ними пишається і їхній вчитель. Учні – сенс його життя, а робота в школі – це його покликання. І в цьому його велич!
Але все це потім, а зараз він - молодий вчитель…
Молодий вчитель – це талановита, неординарна, багатогранна особистість, яка може повести за собою дітей, зацікавити до навчання.
І так, перший раз, хвилюючись та переживаючи, до школи приходять молоді спеціалісти, для яких цей день відкриє широкі двері у велику подорож під назвою ШКОЛА.
Молодий учитель… Молодий спеціаліст… Романтика… Мрії… Лише гарні задуми…
Він щойно переступив поріг і прийшов до школи. Чи легко бути молодим вчителем? Ідучи працювати в школу, молодий спеціаліст ще глибоко не усвідомлює ті великі і відповідальні завдання, які покладені на вчителя, всю ту складність професії педагога. Адже батьки довіряють йому свій найцінніший скарб – дитину, а державі – найцінніший скарб світу – людину, своє майбутнє. Сьогоднішній вчитель-початківець навчатиме і виховуватиме кілька поколінь учнів. А це вимагатиме постійної творчості, невтомної роботи думки, величезної душевної щедрості, самопожертви і, найголовніше, любові до дітей.
Молодий вчитель… Поняття молодий вчитель не має чіткого визначення. Як правило, головним критерієм характеристики молодого вчителя є стаж роботи до трьох років. Вік при цьому вирішального значення не має. Дуже вдало молодого вчителя описує Т.Чернікова: «Учитель-початківець не має особистісного ставлення до виконуваних дій. Для нього характерний симбіоз з іншими, наприклад авторитетними педагогами…
Знання педагога відірвані від практики. Особистісні властивості можуть включати набір зовнішніх професійних знань та уявлень. Особистісні проблеми не відпрацьовані… підвищена тривожність молодого вчителя пов’язана з небезпекою професійного відкидання. Необхідні професійні уміння виявляються, якщо вони попередньо вилучені й показуються не на уроці, а на його навчальному програванні.
При цьому виражена орієнтація на похвалу з боку старших чи більш досвідченого колеги, якого наслідують. Колега-одноліток не виступає експертом. При незгоді з ним його думка не береться до уваги, а відкидається й висміюється; іноді виражається побажання контактувати з ним по роботі надалі».
Отже, переступаючи поріг школи, на молодого вчителя навалюється стільки нового, що він не знає за що братися. Адже в університеті не говорили про те, що на тебе чекає планування, діти, яких ти не знаєш, але яких маєш полюбити як своїх й до особливостей яких ти повинен бути уважним, щоб не нашкодити дитині. Як правило, уявлення молодого вчителя про педагогічну діяльність є досить розмитим, тому що масив знань, отриманих у ВНЗ, не дає відповіді на запитання: що робити, коли учні не слухають на уроці?; як поводитись, коли бачиш недовірливий погляд колег по роботі?; що сказати батькові учня, який розбив вікно? - та інші робочі запитання школи, яких є безліч. То чи зможе з гідністю справитися молодий педагог із такими великими і відповідальними завданнями, адже він ще далеко не майстер.
Слушною є думка М.М. Рубінштейна про те, що у вищому навчальному закладі створюється лише основа, фундамент для дозрівання вчителя. Молоді педагоги повинні набувати зрілості значною мірою у школі, де відбувається життєва самоосвіта в широкому розумінні цього слова. Вчений акцентує, що молодий педагог, який закінчив навіть найдосконаліший педагогічний навчальний заклад, ніколи не може бути повністю готовим до самостійної роботи. Під час набуття власного досвіду педагогічної діяльності, живої участі у справі відбувається справжнє дозрівання і перевірка, доповнення, розгортання того, що було засвоєне в процесі навчання, тобто становлення молодого вчителя.
Як і в будь-якому професійному середовищі в нашому колективі з часом відбувається природна вікова ротація за рахунок приходу молодих учителів. Оновлення педагогічного колективу таким чином, з одного боку, означає приплив молодих творчих сил, а з іншого – виникнення різних проблем, пов’язаних як з адаптацією вчителя, так і зі сприйняттям його колективом. Вирішення цих проблем залежить не тільки від директора школи, я й від всього колективу та самого вчителя.
Як стверджував А.С.Макаренко, «справжнім учителем-вихователем можна стати після роботи в хорошому педагогічному колективі через кілька років». Таку ж думку мав і В.О.Сухомлинський: «Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, дякуючи обстановці творчої праці педагогічного колективу і учнівського».
Беручи до уваги що формування вчителя як творчої особистості, здатної до створення якісно нового, значущого для практичної діяльності є одне з найважливіших завдань сучасної науки і практики і, пам’ятаючи слова цих великих педагогів, робота з молодими вчителями є важливою частиною системи науково-методичної роботи нашої школи і має творчий, конструктивний характер.
Дієвою формою такої роботи стала «Школа молодого вчителя», яка надає молодим педагогам систематичну й різнобічну допомогу, забезпечує їх поступове фахове становлення, полегшує адаптацію до роботи в сучасних умовах, закохує в давню як світ педагогічну професію.
Щорічно в педагогічні колективи міста вливаються нові молоді спеціалісти, які перетнувши поріг школи, зіштовхуються з безліччю проблем, пов’язаних з професійною самоідентифікацією, із сприйняттям старших колег та, насамперед, утвердженням в дитячому колективі. Різка переорієнтація ролей від вчорашнього учня до вчителя зобов’язує молодого педагога шукати безболісні, комфортні шляхи адаптації в шкільному середовищі. Як проявити себе достойно, зарекомендувати творчим, відповідальним та сумлінним працівником? Як зайти спільну мову з колегами, дітьми та їхніми батьками? Чи потрібні компроміси між обов’язками та бажаннями? Подібні запитання молоді вчителі ставлять кожного дня колегам, друзям та, перш за все, собі.
І тут їм на допомогу приходить Школа молодого вчителя, яка діє в кожній школі. Сучасній школі потрібен професійно компетентний, творчий учитель, здатний оперативно долучатися до інноваційних процесів. Щоб особистісна та професійна адаптація молодих педагогів відбувалася без проблем, у школі розроблена програма співпраці з ними. Такою програмою є план роботи Школи молодого вчителя. Планування роботи Школи починається з наказу директора школи «Про організацію роботи з молодими та малодосвідченими вчителями», в якому говориться, що із метою чіткої організації на сучасному рівні роботи з молодими та малодосвідченими вчителями, спрямованої на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки молодим спеціалістам призначаються учителі-наставники. Перед початком занять у Школі завуч школи зустрічається із вчителями-наставниками і обговорює та затверджує їх права та обов’язки.
Одже, наставництво – це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів, які мають стаж роботи до трьох років або потребують методичної допомоги. Учитель - наставник – педагогічний працівник, якому притаманні висока творча активність, тверезе бачення проблем навчально-виховного процесу, висока результативність практичної діяльності. Учитель-наставник тісно співпрацює із своїм молодим колегою, і результатом його роботи має бути формування творчої активності, розвитку ініціативи молодого педагога, підвищення його авторитету. Основними напрямками роботи вчителя-наставника є:
- організація індивідуальних консультацій, занять, на яких здійснюються моделювання уроків і обговорення запропонованих моделей, позаурочних заходів, виготовлення дидактичних матеріалів, презентацій під керівництвом учителя-наставника;
- взаємовідвідування уроків і позакласних заходів із обов’язковим подальшим обговоренням і корегуванням діяльності молодого спеціаліста;
- консультування молодого спеціаліста щодо організації навчально-виховного процесу.
Учителі-наставники мають як конкретні права, так і обов’язки. Учитель-наставник має право вносити корективи й давати поради щодо методики проведення уроку й узгодження планів. У разі потреби він має право на незаплановане відвідування уроків і позакласних заходів. Учитель-наставник зобов’язаний надавати молодому спеціалісту методичну допомогу в складанні календарних і поурочних планів.
Щодо молодого спеціаліста, то він має право звернутися за порадою чи допомогою до вчителя-наставника, завуча, директора, інших вчителів. Він зобов’язаний:
- виконувати основні положення спільного плану взаємодії з учителем-наставником,
- відвідувати семінари, тренінги, майстер-класи, які проводять вчителі школи, міста;
- опановувати методику викладання, вивчати досвід учителя-наставника, інших колег.
Учитель-наставник разом із молодим спеціалістом розробляє і веде таку документацію: плани або конспекти уроків; план самоосвіти молодого вчителя; план відвідування молодим спеціалістом семінарів, тренінгів, практикумів, майстер-класів тощо; матеріали самоаналізу і самооцінки особистої діяльності молодого спеціаліста.
Організаційно-методична робота в «Школі молодого вчителя», здійснюється за такими напрямками:
- робота з адміністрацією навчального закладу;
- робота з наставниками молоді;
- робота з молодими педагогами (1-3 роки педагогічного стажу).
Напрямки діяльності програми з молодими спеціалістами в нашій школі включають:
- інформаційно-просвітницький;
- діагностичний;
- методичний;
- корекційний.
Що ж до учасників програми співпраці по реалізації плану адаптації молодого спеціаліста в школі, то ними виступають:
- адміністрація навчального закладу;
- керівник школи молодого вчителя;
- секретар навчальної частини, відділ кадрів;
- учителі-наставники;
- голова методичного навчання з предмета;
- педагог-психолог, соціальний педагог, працівник шкільної бібліотеки;
- оператор кабінету інформаційних технологій, інші педагоги.
Впродовж занять з молодими фахівцями використовуються такі форми роботи:
- лекція;
- дискусія та педагогічні читання;
- обмін досвідом;
- практикум;
- консультації;
- допомога в плануванні занять;
- семінари й майстер-класи;
- «круглі столи»;
- конкурси та змагання.
Так відповідно до плану роботи нашої «Школи молодого вчителя», ми проводимо п’ять занять протягом навчального року. У вересні ми маємо заняття, темою якого є «Педагогічна майстерність і перші кроки до її вершин». В ході цього заняття розглядаються такі питання:
- Знайомство з молодими фахівцями. Час спілкування «Зустріч зі школою» (у формі гри «Знайомство»);
- Ознайомлення молодих вчителів із системою навчально-виховної роботи в школі: традиції школи; план роботи школи; робоче місце в навчальному кабінеті; молоді вчителі – права та обов’язки.
- Анкетування молодих спеціалістів з питання: «Якої допомоги ви потребуєте?»
- Практична робота: опанування навичками ведення шкільної документації.
- Консультація. Рекомендації та поради щодо підготовки молодого вчителя до уроку.
- Огляд новинок методичної літератури.
Заняття завжди починаю з вислову якоїсь видатної людини, вірша чи поговірки, що завжди налаштовує молодих колег на творчість та креативність і вносить елемент невідомого та загадкового в заняття, спонукає учасників брати участь в ході уроку, бути його активним творцем, а не спостерігачем. Отже, я завжди приходжу на заняття «з думкою, а це означає приношу в клас здивування», як говорив В.О.Сухомлинський. Тут хочеться процитувати В. Д. Шарко: «Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання практикою».
Цікавий корисний матеріал для занять я знаходжу на сторінках журналів «Завуч», «Педагогічний вісник» та на різних сайтах Інтернету. Так на цьому занятті було цікаво спостерігати як молоді вчителі висловлюють свої думки, прочитавши вислови відомих педагогів А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського, які були епіграфом і девізом нашого заняття:
«Майстерність не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає таланту, але це спеціальність, якої треба навчатись, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта»
А. С. Макаренко
Творчість, майстерність, досконалість – це, насамперед, наполеглива праця.
В.О. Сухомлинський
Про роботу вчителя говорять багато романтичних речей. Про його творчий потенціал та сучасний урок написано немало праць, але особливо важливою для нас є праця нашого земляка Олександра Захаренка, в якій він розкриває творчі таємниці вчителя, що створює на уроці ситуацію успіху для кожного учня в класі. Саме тому на цьому занятті ми опрацьовуємо «Поради колегам-вчителям» від нашого сучасника, академіка АПН України, народного вчителя - земляка, життєвим кредом якого були слова «Поспішайте робити добро людям», і створюємо інформаційний буклет: «Творчі таємниці вчителя».
«Єдиним свідченням правильного навчання є щастя дитини».
Марія Монтессорі
Роль учителя і школи у вихованні школярів
Буклет «Таємниці творчості вчителя»
- Де найперша таємниця творчості вчителя? Однозначно — в конспекті уроку, точніше, у великій праці з підготовки до нього, неповторного, єдиного, як прожите життя, як неповторне свято єднання вчительської душі з душами своїх вихованців.
- Друга таємниця творчості педагога — в його відмові йти протореною стежкою, в його звичці знаходити нестандартні вирішення будь-якої проблеми.
Кого люблять діти? Хто не такий, як усі, хто щодня радує їх новинкою, хто не буденно сіра, а святкова творча особистість. Це не лише Божий дар, цього можна навчитися у вузі. У нашій школі є правило — два уроки на місяць учитель розробляє в деталях і показує пробу своєї творчості колегам, збагачуючи скарбничку колективного досвіду. Тут і диференціація, і розвиток, і становлення особистості, і цілісна картина світу через інтеграцію предметів в одній темі та проведення дискусії при громадському огляді знань.
- Третя таємниця творчості вчителя — в його повній свободі вибору форм і методів. Без неї він задихнеться. Вимога єдина — знання ґрунтовні з сумнівом і доведенням, з власною думкою і елементом наукового дослідження.
- Четверта таємниця – демократизація навчання, в поєднанні з високою вимогливістю, турботою про здоров’я дитини.
- П'ята таємниця — пробудження і розпізнавання у дітей природної обдарованості, яку всіма силами і вмінням педагога слід підтримати, розвинути, досягти найвищого рівня творчості у вибраній галузі.
- Шоста таємниця — стимул, стимул і ще раз стимул.
Висновок-аксіома.
Без творчого вчителя не може бути ні нової школи, ні нового суспільства, ні вільної України.
Темами інших занять в нашій Школі молодого вчителя є:
- Урок – головна форма організації навчального процесу. Епіграф: «Урок – це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, його ерудиції», В.О.Сухомлинський
- Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Епіграф: «Найголовніше заохочення і найсильніше (та не завжди дійове) покарання в педагогічній практиці – оцінка. Це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури», В.О.Сухомлинський
- Позакласна робота як одна із форм організації навчально-виховного процесу. Епіграф: «Школа – святиня і надія народу. Школа – це духовна колиска народу», В.О.Сухомлинський
- Підготовка вчителя до самоосвітньої діяльності як складова його професійного зростання. Епіграф: «Вчитель готується до гарного уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії й технології нашої праці: щоб дати учневі іскорку знань, вчителеві необхідно ввібрати ціле море світла», В.О.Сухомлинський
Для організації роботи з учителем-початківцем адміністрація навчального закладу, керівник «Школи молодого вчителя», вчителі-наставники разом з молодими фахівцями продумали інструменти впливу, серед яких: особові інформаційні картки, анкети, пам’ятні листи, посвідчення тощо. Ефективним засобом став сконструйований та роздрукований на паперових і електронних носіях «Методичний дайджест молодого вчителя», до якого ввійшли інформаційні буклети: «Пам’ятка молодому вчителю», «Поради молодим педагогам», «Вимоги до поурочних планів», «10 золотих правил вчителя», «Помилки, що призводять до проведення неефективного уроку», «Як стати успішним у професії», «Алгоритм дій щодо підготовки до уроку», «Етапи планування уроку й підготовки до нього вчителя», «Професійні заповіді молодому вчителеві», «Рекомендації щодо моделювання уроків та підготовки конспектів», «Рекомендації щодо проведення уроків» «Вимоги до сучасного уроку» та інші, які слухачі школи отримують після кожного заняття. Працюючи над складанням цих буклетів, ми керувалися працями педагогічної спадщини великого педагога-новатора, педагога-гуманіста О.А.Захаренка «Поради колезі, народжені в школі над Россю», «Педагогічні роздуми», «Поради колегам-учителям». Ці буклети стають «настільною книгою» молодих вчителів і надають їм методичну допомогу у розв’язанні першорядних проблем та допомагають подолати труднощі, з якими зустрічається молодий фахівець, а також підтримують їх творчу наснагу і бажання плідно працювати.
